9 клас

Художня культура як духовне явище

Урок №16

Тема:    Загальне уявлення про культуру та її роль в суспільстві.

Мета:    ознайомити з структурою культури підвищувати загальний інтелектуальний  рівень,розвівати естетичні   смаки учнів,виховувати духовну культуру.                                                 

Обладнання: таблиці, які висвітлюють структуру культури, як соціального явища і види культур, що об’єднує в собі світова культура.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу. (Лекція з випереджувальними завданнями).

Хід уроку

1.             Організаційна частина.

2.             Розповідь вчителя.

Термін «культура» (від лат. cultura) –означає обробка, виховання, освіта. В наш Час він налічує багато тлумачень, загальним для них є те, що під поняттям «культура» ми розуміємо те, що створене людиною.

У різних суспільствах розуміння культури як «виховання» набувало різних відтінків:

−      елліни в сукупності норм поведінки, певному способі життя вбачали свою головну відмінність від варварів;

−      європейське середньовіччя наближає термін «культурність» до цивілізованості – себто до устрою міського життя;

−      в добу Відродження культурність починають розглядати як відповідність гуманістичним ідеалам людства;

−      у домарксистській філософії культура визначає передусім духовне життя людей, доцільність суспільного устрою та досягнення науки і мистецтва;

−      радянська філософія пояснює культуру як сукупність результатів людської діяльності.

Кожен з вищеназваних поглядів має позитивні сторони. Ядро поняття «культура» становлять не засоби, які вона використовує, а життєвий зміст, котрий реалізується за допомогою тих чи інших засобів – у кожному акті та результаті людської діяльності обов’язково присутній культурний аспект, особлива сфера нашої життєдіяльності.

За визначенням англійського вченого – етнографа Е.Б.Тайлора культура – це сукупність матеріальних та духовних цінностей, вироблених людством протягом його існування.

В розвитку людства можна виділити 3 етапи:

1).                    Дикість.

2).                    Варварство.

1).                    Цивілізація.

Розвиток культури співпадає з переходом від життя дикого через варварське до цивілізованого. З ідеальної точки зору культуру можна розглядати як загальне удосконалення людства шляхом вищої організації окремої людини і цілого суспільства.

Цивілізація – це етап розвитку людського суспільства і характеру самого суспільства. Чим вище розвинуте суспільство, тим більша питома вага в ньому загальнолюдських цінностей.

Процес становлення загальнолюдських цінностей – головне що ми простежуємо в історії культури.

Короткий диспут з учнями: цивілізація може служити культурі, а може відриватись від неї (учні роблять спробу навести приклади позитивного і негативного впливу цивілізації на розвиток культури)

Як висновок диспуту:

Суть культури не в рівні технічного процесу, а в якості духовно – морального суспільства. В сучасному світі існує багато глобальних проблем – одна з них культурна катастрофа, адже ніякі економічні успіхи та політичні свободи не можна вважати тривкими якщо існує небезпека зниження культурного рівня людей, занепаду духовних та моральних цінностей.

Суб’єкти процесу розвитку культури:

−      суспільство;

−      різні соціальні групи;

−      окремі особи, їх взаємодія часто викликає суперечливість у розвитку культури.

Культурна діяльність – це діяльність людська, вона характеризується доцільністю – ставлячи ціль людина враховує не лише особисті потреби, а й соціальні ( учні наводять приклади: роботи художників, музикантів, акторів і їх значення для суспільства)

Суперечливість у розвитку культури – річ закономірна, оскільки суб’єктами можуть виступати і суспільство в цілому, і певні соціальні групи і окремі особи (учні наводять приклади суперечливостей, коли суспільство чи окремі групи не сприймають творчої діяльності окремих письменників, художників, співаків і т.п.

Історичні типи культур

Світова культура – визначається власною системою загальнолюдських цінностей і об’єднує різні типи культур:

1.             Культурні епохи

2.             Національні культури - синтез культур різних класів, соціальних шарів і груп певної нації.

3.             Культури етнічні – створені окремим етносом (це найстародавніший шар національних культур, він охоплює сферу побуту, мораль, мову, релігію, фольклор, міфологію, звичаї)

1.             умов життя, економічні, культурні зв’язки між народами забезпечують спорідненість культур ареалу.

2.             Класові культури – властиві певному класу суспільства.

3.             Професійні культури

4.             Особливості культури різних психологічних типів окремих людей

5.             Народні культури

Виділяють також такі види культур характерні для суспільства:

−      локальна – культура конкретного, історично визначеного суспільства. Кожна із локальних культур має свої специфічні риси і особливості що залежать від географічних та соціально – історичних умов;

−      масова - різновид культури, що орієнтує духовні і матеріальні цінності, які вона поширює на «усереднений» рівень розвитку масових споживачів;

−      домінуюча – сукупність цінностей, вірувань, традицій, звичаїв, якими керується більшість членів суспільства;

−      елітарна – культура привілейованих груп суспільства, що характеризується принциповою відмінністю, духовним аристократизмом і ціннісно-змістовною самодостатністю;

−      політична – сфера культури, що вироблює уявлення про цивілізаційні форми політичного прогресу, оцінки рівня його розвитку; включає в себе політичну думку, зв’язок культури і політичної філософії; оцінку політичних структур з точки зору культури, політичної самосвідомості і політичної поведінки суспільства.

Підсумок уроку

На будь-якому рівні свого існування культура не просто перебуває поряд з іншими сферами життя, а проникає у всі його сфери, виявляючи себе і в політичній діяльності, і у відношенні до праці; в мистецтві – створенні його творів та розумінні їх.

Культура – це ланцюг від життєвого сенсу до втілення його в дію.

Розвиток культурних цінностей, їхній вплив на життя суспільства та особи необхідно розглядати у всіх сферах життєдіяльності людини, а це можливо лише за умови володіння відповідними конкретними знаннями. Але навіть отримати знання фактів з історії мистецтв мало, треба вчитись осмислювати їх з філософської точки зору.

Час, в який ми живемо непростий і ми з сумом і жалем спостерігаємо деградацію духовного життя суспільства і окремих людей. Не допускати цього, сприяти відродженню та розвитку культури як умови повноцінного життя суспільства та особистості завдання кожного з нас.

1.             Підсумок уроку.

Запитання

1.             Назвіть три етапи розвитку людства:

1) …

2) …

3) … .

2.             На якому етапі починається розвиток культури.

1.             В чому полягає суть культури, як духовного явища?

2.             Хто є суб’єктами процесу розвитку культури?

3.             Чому у розвитку культури завжди існує суперечливість?

4.             Назвіть історичні типи культур, які об’єднує в собі світова культура.

1)                        5)

2)                        6)

3)                        7)

4)                        8)

5.             Назвіть основні види культур, характерні для суспільства:

1)

2)

3)

4)

5)