
ВІДДІЛ ОСВІТИ ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ
ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
СОФІЇВСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ ШКОЛА І-ІІ СТУПЕНІВ
ЧЕРКАСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Матвієвського, 14,
с.Софіївка, 19610, тел: 30-85-21, E-mail: Sofievka @ck.ukrtel/net
15.03.2012 № 38___
На № від
|
|
Відділу освіти ЧРДА
Учнівські твори на конкурс
«Тарасовими шляхами »
Твір-казка
Горобина і Ялина в зимовому лісі
Горобина і Ялина були окрасою
зимового лісу.
Горобина – тендітне деревце. Її
тонкий гнучкий стовбур гойдався від найменшого подиху вітру. На тоненьких
гілочках горіли полум'ям червоні кетяги ягід. Тремтіли і виблискували золотисті
листочки. Цим вона хизувалася та вихвалялася
серед лісових подруг.
-
Подивіться, яка я красива, які у мене прикраси! Таких
немає ні в кого!
Поруч з нею росла сором’язлива Ялина. ЇЇ
міцний товстий стовбур потопав у снігу. Він до самої землі вкритий широким
пухнастим гіллям. У неї були зелені
голочки, якими можна було б пишатися. Проте Ялина ніби й не помічала своєї краси. Тихо та замріяно стояла вона,
милуючись красою Горобини.
Раптом налетіла Хурделиця. Вона закружляла по
лісу, кидала снігом. Хуга побачила Горобину і почала зривати з неї прикраси.
-
Рятуйте мене! – жалісно закричала Горобина.
Хіба могла Ялина залишити таку красуню в біді?
Вона підняла свої віти-крила, пригорнула Горобину, заховала від злої метелиці.
В лісі стало тихо. Виглянуло сонечко.
Ялина засяяла червоним намистом і золотими сережками. Це Горобина віддячила
подрузі за порятунок.
Білик Лєна
учениця 7 класу
Зима і Весна
В лютневий день на Стрітення зустрілися Зима і
Весна. І засперечалися хто з них сильніший.Весна говорить:
-Ти вже
стара! В тебе сили нема!
Раптом подув різкий холодний
вітер. Насунули темні снігові хмари. Вони закрили ясне сонечко. Посипався
дрібний колючий сніг. Замерзли і замовкли дзвінкі струмочки.
-Ну, що? Бачиш – я перемогла!
Стомилась Зима. Прилягла в білім полі відпочити. А
тим часом молода красива Весна почала завзято господарювати.
Засяяло яскраве сонечко. З’явились чорні
таловинки. Підняли білі голівки ніжні підсніжники. Сонна берізка потягнулась до
сонечка. Зраділа і защебетала маленька синичка.
Отак на Стрітення і сперечаються
Зима і Весна. Та нема в Зими сили, щоб зупинити прихід Весни.
Кваша Лейла учениця 6 класу
Я і Шевченко
Тарасові тринадцятий минало,
Коли він взявся за перо.
Його слова як сонце засіяло!
Тарасове тепло у віршах розцвіло.
Сидить він за столом і пише «Думи»,
А ранок заглядає у вікно.
І хочеться йому творити більше
Через натхнення, що уночі прийшло.
В Тарасових віршах є радість, мука,
Що научає жити нас.
Шевченко був, він є і завжди буде,
Його душа із нами повсякчас.
Майстренко
Ігор учень 8 класу
Малина і
Ожина
Якось зустрілися Малина і Ожина
Засперечалися вони:
- Я дуже гарна!- хизується Ожина,
- І в мене ягідки смачні!
- А я корисна!- кричить Малина,
- Достиглі ягоди мої!
- Вони червоні, ще й поживні,
Несуть здоров’я людям всім.
Ще довго сперечалися кущі…
А суть одна:
Корисне і красиве
Приносять радість для душі.
Переяслова
Валерія учениця 3 класу
|